СВОБОДА ВІД НАСИЛЬСТВА Є КЛЮЧОВОЮ СКЛАДОВОЮ БЕЗПЕКИ

Дата: 01.11.2023 10:49

Кількість переглядів: 76

ОДНІ СТАЮТЬ КРИВДНИКАМИ, ІНШІ ЖЕРТВАМИ: ЧОМУ ТАК ВІДБУВАЄТЬСЯ ТА ДО ЧОГО ПРИЗВОДИТЬ.

Як діяти?

Впершу чергу потрібно діяти при прояві домашнього насильства:

• Викликайте поліцію за номером “102” – при телефонній розмові з оператором, опишіть, що саме відбувається, щоб він міг правильно кваліфікувати ваше звернення говоріть що вам необхідна спеціальна група з протидією домашньому насильству.

• Повідомте про це національну “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству.
• 

• Причини:

• патологічні ревнощі;
• модель поведінки, засвоєна у батьківській сім’ї;
• занижена або завищена самооцінка;
• нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
• власне самоствердження через інших людей;
• потреба у визнанні;
• психічні відхилення та захворювання;
• різні релігійні та політичні погляди;
• хронічний алкоголізм, наркоманія.

• Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини — зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

  Найтиповіші ситуації:

•  Чоловік протягом певного періоду вчиняє психологічне насильство щодо своїх близьких родичів (сестра), що виражалося у словесних образах потерпілої, висловлюванні нецензурною лайкою, що завдало їй морального та психологічного болю, приниженні її честі та гідності.
• Систематично психологічне насильство над співмешканкою.
• У стані алкогольного сп’яніння, вчиняє відносно своєї дружини дії психологічного насильства, що проявилися у словесних образах потерпілої нецензурними словами, шарпанні її за верхній одяг, а також сексуального чи фізичного насильства.
• Одним із найбільш поширених проявів економічного насильства в Україні є вигнання з дому (квартири), що в переважній більшості випадків застосовується до жінок та дітей.
• Батьки хочуть щоб дитина стала лікарем, але дитину цікавить дизайн відеоігор, батьки щодня влаштовує сварки й називають бажання дитини дурницями, а останнім часом почали наголошувати, що не буде допомагати грошима, якщо він піде вчитися на дизайнера. Батьки часто використовують фінансові переваги. В даному випадку є як психологічне так і економічне насильство.
• Насильство щодо дітей від своїх близьких, від своїх батьків та родичів. Найчастіше це виражається у емоційному та психологічному насильстві, оскільки батьки це вважають частиною виховного процесу.

• Діти стають жертвами насильства навіть якщо агресія не спрямована на них безпосередньо, коли дитина стає свідком домашнього насильства вона автоматично стає жертвою.

  На жаль, природа насильства циклічна і як правило насильство повторюється знову і знову

•  

  

   

  Коли насильство відбувається у родині – це не традиція, звичка або домашні правила – це ЗЛОЧИН, і його жертви потребують підтримки та справедливості.

  Домашнє насильство — це порушення прав людини і злочин, який передбачає різне покарання для кривдника. Кривдника можуть притягнути до адміністративної та цивільно-правової відповідальності. А з січня 2019 року — і до кримінальної.

  Основні ознаки насильства:

• Використання фізичної, психологічної або фінансової переваги.
• Умисна й свідома дія. (насильницькі дії не можна виправдати, навіть якщо вони вчинені в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння)
• Систематичність (3 і більше разів, випадки: особа вчиняє насильство три і більше разів, за кожне з яких не була притягнута до відповідальності; особа вчиняє насильство, за яке не була притягнута до відповідальності й раніше була притягнута два і більше разів до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
• Вчинення дії, щоб заподіяти шкоду. (фізичну, психологічну або фінансову, наприклад, спеціально позбавити грошей)
• Дія порушує права людини. Наприклад, принижує гідність, порушує право на таємницю листування чи телефонних розмов, право на працю й відпочинок тощо.

• Важливо знати ознаки насильства, щоб уміти відрізняти конфлікт від домашнього насильства. У випадку конфлікту ми можемо завдати людині випадкової образи, але, якщо після такого конфлікту одна людина почала свідомо повторювати такі образи щодо іншої й робить це навмисно, щоб принизити чи отримати те, чого прагне, то йдеться про насильство.

  Фізичне – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, шарпання за одяг, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

  Економічне – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

  Психологічне – форма домашнього насильства, що включає словесні образи (нецензурна лайка), погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

  Сексуальне – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

  Такі види насильства призводять до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, а також буде відображатись на психіці, поведінці та здоров’ї, у тому числі, дітей.

  Злочин, пов’язаний з домашнім насильством – це:

• злочин, передбачений ст. 126-1 Кримінального кодексу України
• злочин, що містить кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах»

• Коли ми говоримо про домашнє насильство, треба розуміти, що мова йде не стільки про дім у фізичному сенсі цього слова, місце постійного перебування особи, скільки про певний символічний простір, де «домашність» виводиться через окреслення кола осіб, на яких поширюється дія законодавства про домашнє насильство. Ч. 2, 3 ст. 3 Закону України від 07.12.2017 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству» окреслюють коло осіб, на яких поширюється законодавство про запобігання та протидію домашньому насильству. Це означає, що зв’язка «спеціальний суб’єкт – спеціальний потерпілий» для злочинів, пов’язаних з домашнім насильством є необхідними для кваліфікації діяння саме за статтею 126-1 КК України.

  Як це може відбуватись на практиці?

  У класичному випадку: кривдник вчиняє одну або кілька форм насильства щодо жертви (жертв), на що остання здійснює виклик поліції через лінію 102. Поліція в свою чергу складає протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 КУпАП. Після цього така ситуація повторюється ще як мінімум двічі, і тоді жертва може звернутись або до поліції або до прокуратури із заявою про вчинення кримінального правопорушення (ст. 126-1 КК України).

  Чому може звернутись? На сьогодні за чинним законом про кримінальну відповідальність вказаний злочин за класифікацією є нетяжким. Відповідно до Кримінально процесуального кодексу ціла низка правопорушень, зокрема, і домашнє насильство провадиться у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате ЛИШЕ за заявою потерпілого. Перед зверненням подумайте про  можливі наслідки такого рішення та визначтесь чи бажаєте ви настання таких наслідків. Верховний Суд ж висловив наступну позицію у постанові від 25.02.2021 року по справі №583/3295/19:

  «…Об`єктивну сторону зазначеного кримінального правопорушення складають діяння, що виражаються в систематичному насильстві в формах фізичного, психологічного та економічного насильства. Сексуальне насильство виходить за межі цих форм і за наявності підстав кваліфікується за відповідними статтями КК України. Словосполучення «систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства» описує діяння. Закінченим кримінальне правопорушення вважається з моменту вчинення хоча б однієї із трьох форм насильства (фізичного, психологічного чи економічного) втретє, у результаті чого настав хоча б один із вказаних в законі наслідків. При цьому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факт перших двох актів насильства. Факт документування має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази. Шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої особи, передбачена 173-2 КУпАП, саме з метою відмежування від шкоди, визначеної ст. 126-1 КК України, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи».

  У правоохоронців досі побутує позиція, що «сімейні чвари» мають залишатись і вирішуватись виклично там же, і тому часто не поспішають відкривати кримінальні провадження із словами на кшталт «сьогодні посварилися, завтра помиряться і будуть просити закрити провадження, а мені з цим ще возитись пів місяця». Законодавець в свою чергу зробив зміни на користь потерпілого, а саме кримінальне провадження не буде закрито, якщо потерпіла буде просити (за власним розсудом чи примусом) закрити провадження. На практиці прокурор у такій категорії справ, зазвичай, сприяє складенню угоди про примирення сторін, у випадку, якщо все-таки якась із сторін не займе жорстку позицію. Тому, якщо ви розумієте, що слідчий чи прокурор не мають великого ентузіазму займатись покладає.вашим провадження, краще все ж звернутись до адвоката за представництвом.

  Також потрібно розуміти, що, якщо кривдник має позитивну характеристику і не був судимим, то, зазвичай, покарання у вигляді позбавлення волі суд не покладає.

• 

« повернутися